ЗВІТ
ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
студентки 5 курсу, групи УА
Купрієнко Євгенії Євгенівни
Практику проходила у 6-А класі, СШ № 45
з 28.11 до 25.12. 2011 р.
Груповий керівник Надточій В.В.
Керівник від бази практики Дульська Н.А.
1. Кількісні результати педагогічної практики
Відвідано 6 уроків учителів (з них 4 мови, 2 літератури)
Відвідано 6 уроків практикантів(з них 4 мови, 2 літератури)
Проведено 12 уроків (з них 6 мови, 6 літератури)
Відвідано 2 позакласних захода
Підготовлено 1 позакласний захід
2. Зміст та характеристика навчально-виховної роботи студента під час практики.
З 31.11 по 20.12 я проходила практику в школі № 45 з поглибленим вивченням іспанської мови. Протягом практики я працювала з різних дисциплін та реалізовувала дифферентні види роботи : виховна робота, позакласна, розробка планів - конспектів та проведення уроків з англійської та української мов. Школа є ідеальним місцем для проведення практики. Наявність всього необхідного для реалізації навчального процесу свідчить про відповідальність та зацікавленість в цьому самих вчителів. Більшість вчителів, особливо української мови відвідують курси з підвищення кваліфікації. Це сприяє високому рівню методичної, наукової підготовки. Класні керівники обов`язково вивчають курс з психології. Нажаль, школа не обладнана ніякими технічними засобами, для реалізації роботи з проектами є лише один кабінет, де можна скористатися необхідним.
Забезпечення класу методичними та дидактичними матеріалами допомагало мені планувати види роботи, обирати потрібні методи та прийоми для різних етапів навчальної діяльності. В практиці мені завжди допомагав вчитель, консультації з ним дали мені змогу перейняти багатолітній досвід фахівця.
Протягом практики я провела 12 уроків, як мову, так і літературу. При плануванні та проведенні уроків я завжди дотримувалася належних загально дидактичних вимог, процес проведення в цілому відповідав логіці навчального процесу. Етапи уроку визначалися за типом, метою, завданнями та змістом запланованого. В підготовці та проведенні керувалася різними видами діяльності, тому планувала не однакові типи уроків, а саме: урок засвоєння знань, урок формування умінь і навичок, урок застосування знань, умінь та навичок, узагальнення та систематизації, а також, комбіновані уроки. Найголовнішим завданням кожного уроку було визначення навчально-виховних завдань. Саме від їх реалізації залежало виконання загальноосвітньої, розвивальної та виховної мети. Добір методів та прийомів відбувався незалежно при плануванні кожного уроку із вибором певних завдань різних типів, самостійні чи колективні, узагальнюючі, або пошукові, тощо. Вправи до кожної теми обирались із урахуванням індивідуальних особливостей кожного учня.
Протягом трьох тижнів ми вивчали розділ морфології. Закінчили тему іменник, та почали прикметник. Всі уроки я намагалася пов’язувати із життям дітей, завдяки цьому легко знайшла спільну мову і комфорт в спілкуванні відчула не тільки я, але й спостерігаючі.
Стосовно цікавого боку практики, ми мали познайомити вчителів різних шкіл із створенням блогів та роботою з ними. Вчителям було б зручно спілкуватись із батьками, учнями, колегами різних міст, вирішувати проблемні питання, знаходити та публікувати дидактичні матеріали. У той час ми вели власні блоги. Писали про щоденні висновки, позитивні та негативні сторони навчального процесу, питали один одного та ділилися досвідом. Це свідчить про корисність створеного технічного ресурса.
3. Найтиповіші помилки, найбільші труднощі у навчально-виховній роботі
Під час проходження практики помилок та проблем майже не виникало. Дуже багато недоліків знаходили у підручнику за яким навчаються діти.
Виховна мета, зображена в них не співпадає з реальністю. Описи природи, або вчинків людей не знаходять відбиття в уяві дітей, бо не наведено конкретні приклади з урахуванням вікових особливостей.
Багато недоліків через активну участь 6х-7х класів в олімпіадах та різноманітних конкурсах, куди їх дуже часто забирали, а час на уроці витрачався на підготовку певною кількості учнів, в той час, як інші працювали над темою уроку. Таким чином, увага приділялася лише певним учням. Не реалізовувалося цілепокладання, завдання здавались одноманітними, часто самостійними із взаємоперевіркою. Відсутність роботи над помилками робить всю самостійну та парну роботу на уроці безрезультатною, марною.
Зіткнулась із проблемою низького рівня комунікативної компетенції та риторичних умінь. Відсутність потрібної кількості творчих усних завдань є великим недоліком в навчанні мови. На уроці подавалась певна кількість інформації без урахування розвитку комунікативних умінь і навичок, робота письмова. Якщо усна, то відповіді на питання короткі, неповні, не виражали власної думки. Лише 20-40 % учнів можуть без проблем висловити свою точку зору, роблячи мінімум помилок.
Брак слів можна також віднести до комунікативних недоліків. Це свідчить про відсутність словникової роботи, поширення та розвитку лексикона учнів та брак роботи із власне українською лексикою.
Стосовно власних помилок в мовленні, авжеж їх майже не було, лише тільки від хвилювання, бо на 5 курсі ми вже маємо вільно володіти мовою. Рівень моїх знань є достатнім для висловлення власних думок, подання методичного, дидактичного, навчального та виховного матеріалу. Спільна мова з учнями є доказом моїх комунікативних здібностей. Д
Дисципліна – це взагалі окрема справа. Зіткнулася найбільше з цією проблемою при використанні метода роботи із підручником. Дітям було не цікаво, тому вони бешкетували, розмовляли, не слухали.
Важко було аналізувати уроки студентів. Я ще не маю достатнього рівня для надання об’єктивного оцінювання практикантові.
4. Особисті досягнення. Методичні творчі знахідки , відкриття, нестандартні рішення.
Найголовнішою метою для мене було віднайти спільну мову із учніми. Якщо це пропустити, яким би цікавим не був урок, які б принципи ти не обрав, вони не будуть тебе слухати. Познайомившись із учнями та після проведення певної кількості аналізів та власних уроків для себе зробила висновки. Діти різні і тому недаремно нас завжди вчили індивідуальному підходу до кожного. Це допомогло мені налаштувати дітей на добрий лад та на продуктивну роботу.
Наступним кроком було обрання методів та прийомів навчання. Для підтримання уваги аудиторії та підвищення активної діяльності учнів, я використала наступні методи: пояснювально-ілюстративний, метод проблемного викладу матеріалу, метод евристичної бесіди, дискусії, дослідницький метод, метод пізнавальної гри, взаємоперевірку та різні типи самоконтролю. Більшість з них реалізовували розвивальну мету: словниковий запас, логічне мислення, зв’язне мовлення, тощо. На уроках літератури діти полюбляли такий вид діяльності, як «асоціативний кущ», який сприяв розвитку мислення учнів, асоціативного сприйняття світу. Таким чином, багата кількість різноманітних методів і прийомів сприяє творчому розвитку дітей та їх реалізації, як особистості.
5. Загальні висновки. Чого навчилися на практиці, які виявили прогалини.
Практика була дуже продуктивною для мене. Я зрозуміла, що робота вчителя завжди оцінюється за її результатами, і кожен урок оцінюється на основі тих знань, умінь та навичок, які виявляють учні. То мені як вчителю, слід планувати роботу на уроці та подальшу діяльність з учнями таким чином, щоб мати змогу оцінити результати власної навчально-педагогічної діяльності. Звичайно, щоб результати були високі, я маю відповідати психолого-педагогічним та лінгводидактичним загальним вимогам.
6. Пропозиції щодо теоретичної і практичної підготовки в університеті організації та проведення практики
Більше часу витрачати на відбір матеріалу, використовувати різні види діяльності, не витрачати багато часу на один елемент уроку, потрібно привчити дітей до певного ритму и тоді навчальний процес буде приносити учням задоволення власними успіхами
17.12.2011 _________________
(дата) (підпис)
